Клас-музей «Бойова слава України» в загальноосвітній середній школі № 214 м. Києва

%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d1%81-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b5%d0%b9Всеукраїнська асоціація ветеранів війни та МНС України з дня свого заснування приділяє значну увагу питанню патріотичного виховання підростаючого покоління. Цю роботу ми розуміємо, як виховання у молоді ще у шкільному віці любові та пошани до своєї країни, до рідного народу. Після проголошення України незалежною державою такий підхід до патріотичної роботи з молоддю став особливо актуальним.

Однією з форм патріотичної роботи, як відомо, є створення у середніх загальноосвітніх навчальних закладах освіти класів-музеїв «Бойової слави України». Так як існуючі нині в школах музеї, обладнані ще за радянських часів політвідділами військових з’єднань колишньої Радянської Армії, до патріотичного виховання майбутніх захисників Вітчизни мають опосередковане відношення.

Враховуючи це, головою Ради ветеранів центрального апарату МНС України полковником у відставці Добряком Іваном Івановичем було запропоновано керівникам окремих навчальних закладів створити в їхніх школах нові, сучасні класи-музеї для використання їх у патріотичній роботі серед школярів. Пропозиція була з вдячністю прийнята Управлінням освіти міста Києва. Після цього Добряком І.І. були обладнані класи-музеї під назвою «Бойова слава України» спочатку в загальноосвітній середній школі № 214 м. Києва, а потім у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна. Спонсори, депутати Київської міської ради та підприємці, не байдужі до підростаючого покоління, надали Добряку І.І. необхідну матеріальну допомогу. Нові за змістом класи-музеї «Бойової слави України» дістали схвальну оцінку Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і Міністерства оборони України.

%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d1%81-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b5%d0%b9-2На 10 стендах музею розміром 1,2×1,6м. розміщено 250 експозицій, які знайомлять відвідувачів з бойовими досягненнями та подвигами відомих полководців українського походження та прославлених воїнів − синів українського народу від часів Київської Русі до війни в Афганістані включно. При створенні музею Добряком І.І. були використані історичні матеріали, опубліковані в дореволюційній Росії, у Радянському Союзі та в Незалежній Україні. Текстовий матеріал до стендів, а також список використаної літератури додано до кожного музею окремо. Створені Добряком І.І. вищезгадані музеї є першими в Україні, призначені для патріотичного виховання молоді. Ними зацікавились інші школи, в т.ч. за межами м. Києва. Робота над удосконаленням цих музеїв продовжується. Експозиція першого стенду музею відображає бойові звитяги наших найдавніших пращурів − великих князів Київської Русі. Наші предки вміли воювати. Київська держава в оточені ворожих кочуючих орд (хозарів, половців, печенігів) вимушена була постійно обороняти свої землі. Тому наші древні князі – Олег, Святослав, Ярослав Мудрий, Данило Галицький та інші були мудрими правителями і умілими полководцями. Вони не тільки розгромили ворогів Київської Русі, а й значно розширили межі держави.

За Ярослава Мудрого Київська Русь стала однією з наймогутніших держав Європи. Князь Данило Галицький послідовно розгромив військо німецьких лицарів (1238 р.), угорсько-польське військо (1245р.), велике татарське військо (1254 р.) та об’єднав землі Південно-Західної Русі. У 1380 р. відбулась переможна Куликівська битва руського війська проти татарської орди хана Мамая. Головним стратегом і фактичним керівником цієї битви був досвідчений полководець Волинський князь Дмитро Бобрик. Перед початком битви, як відомо, відбувся двобій руського (українського) богатиря Олександра  Пересвєта з татарським богатирем Чолобеєм. Олександр Пересвєт народився і виріс у м. Любечі Чернігівської області.

%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d1%81-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b5%d0%b9-3На цьому стенді розміщені також експозиції про бойові подвиги українських полководців козацької доби: Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Івана Богуна, та славнозвісного кошового отамана Війська Запорізького Івана Сірка. Про Військо Запорізьке знали в Європі.

«Мешканці України, які називаються козаками і які з гордістю носять це ім’я …міцні, спритні до всякої роботи, щедрі і мало дбають про нагромадження  майна. Дуже волелюбні і нездатні терпіти ярма». (П’єр Шевалье «Історія війни козаків проти Польщі», вид. в Парижі 1663р., 1668 р., в Лондоні в 1672р.).

У 1645 р. на запрошення короля Франції Іван Сірко з великим загоном запорожців вирушив на допомогу Франції, яка вела багаторічну війну з Іспанією. Козаки майже без втрат здобули місто-фортецю Дюнкерк, яке декілька років не могло взяти французьке військо. Мало хто знає, що козацька піхота вперше в світі на бойових позиціях копала окопи, а гетьман Війська Запорізького П.Сагайдачний першим в історії воїн успішно випробував нічні атаки проти  величезної турецької армії під Хотином у 1621 р.

Козацькі полководці заклали фундамент майбутньої держави для нащадків, що стала у ХХ ст. Незалежною Україною для нинішнього покоління.